Вперше запропоновано модель організації ведення хворих на бронхіальну астму (БА) за умов пульмонологічного лікувально-реабілітаційного центру. Встановлено, що інгаляційні глюкортикостероїди, застосовані за допомогою небулайзеру у порівнянні з пероральним преднізолоном, більш безпечні та мають однакову високу клініко-функціональну ефективність. Виявлено чинники, які визначають на етапі амбулаторного лікування (АЛ) наслідки лікування БА (контрольований, частково контрольований і неконтрольований перебіг захворювання), визначено чинники ризику загострення БА на етапі АЛ. Вперше розроблено математичну модель пронозування двох періодів (загострення та без загострення) перебігу БА. На підставі використання стандартних процедур до формалізації медичних даних, технології збору, введення, збереження та перетворення медичної інформації вперше розроблено автоматизований модуль прогнозування періодів перебігу та наслідків лікування БА на етапі АЛ, який можна використовувати як фрагмент спеціалізованої медичної інформаційної системи або автоматизованого робочого місця лікаря-пульмонолога. З'ясовано роль відношення хворих на БА до лікування у формуванні періодів перебігу, наслідків лікування та якості їх життя. Розроблено нові організаційні заходи, які дозволяють сформувати позитивне відношення хворих до лікарської терапії на етапі АЛ. Уточнено чинники, які визначають якість життя (ЯЖ) хворих на БА на етапі АЛ. Доповнено існуючі уявлення про зміну ЯЖ хворих на БА залежно від періодів перебігу та варіантів наслідку лікування захворювання на амбулаторному етапі. Обгрунтовано умови організації лікування на етапі АЛ, які формують ЯЖ хворих на БА.

  Завантажити