Проведено дослідження джихаду як важливої складової концептів війни та миру в ісламі. Проблему співвідношення війни та миру в релігії ісламу вирішено на основі детального аналізу оригінальних текстів представників різних релігійних напрямів, а також праць сучасних дослідників. З'ясовано, що найважливішим у ісламі є заборона будь-яких примусів, зокрема залучення до релігії, а також будь-яких гасел, які закликають до війни. Існування даного підходу виявлено в Корані та Сунні. Джихад розглянуто як "великий джихад" і "малий джихад". До складу великого джихаду включено такі види: "джихад серця", "джихад язика (слова)", "джихад руки", малий джихад включає "джихад меча". Розкрито сутність поняття "джихад" як зусилля перед Богом щодо захисту власної віри, що не передбачає розповсюдження та насильницьке нав'язування власної віри. Встановлено, що поняття "джихад" також використовується для опису власної боротьби з пристрастями, як необхідність очищення душі для того, щоб стати справжнім мусульманином. Зроблено висовок, що людина як єдина у світі духовна істота є центральною постаттю в ісламі, саме вона прагне до миру, мирного співжиття з іншими людьми, власного щастя та щастя своїх нащадків.

  Завантажити