Установлено, що втрата механічної стійкості аустеніту має прояв у зменшенні модуля зсуву й енергії дефекту пакування та і у генерації перед початком мартенситних перетворень "свіжих" дислоскацій, які рухаються у напрямку концентраційних зародкових неоднорідностей. За методом електронної просвічувальної мікроскопії in situ показано, що залежно від величини енергії дефекту пакувння такі дислокації сприяють утворенню alpha та epsilon мартенситів. Запропоновано дислокаційні механізми утворення цих фаз. Уперше за умов in situ спостережень за допомогою електронного мікроскопа показано, що за умов швидкісних локальних нагрівань на поодиноких дислокаціях та їх скупченнях утворюються зародки рекристалізації без участі полігонізації. від поступового продавлювання продуктів дисоціації до вибухоподібного їх закидання у ферит. Установлено взаємозв'язок між розміром зерна, шириною та геометрією розташування смуги Чернова - Людерса відносно напрямку докладеного зусилля. Для цього випадку запропоновано розглядати механізм пластичної деформації на макрорівні як колективну форму руху зерен та їх частин, основними елементами якої є проковзування вздовж границь, а як запускаючий механізм на мікрорівні є дислокаційне ковзання всередині зерен.

  Завантажити