| Костіцька І.О. Клініко-патогенетичне обгрунтування використання біфтопу та епадолу в комплексному лікуванні хворих на цукровий діабет 2-го типу : автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.14 / І.О. Костіцька ; Держ. установа "Ін-т пробл. ендокрин. патології ім. В.Я.Данилевського АМН України". — Х., 2008. — 20 с. — укp.На підставі вивчення результатів обстеження 123-х хворих на цукровий діабет (ЦД) II типу встановлено, що розвиток стеатогепатозу пов'язаний з тривалістю ЦД і ступенем абдомінального ожиріння, оскільки внаслідок посиленого ліполізу вісцерального жиру підвищується продукція вільних жирних кислот (ВЖК), які сприяють розвитку ліпотоксичності та дисліпідемії. Виявлено достовірний зв'язок між активацією процесів перекисного окиснення ліпідів і порушенням жирового та вуглеводного обмінів. З'ясовано, що внаслідок прогресування інсулінорезистентності на печінковому рівні погіршується перебіг основного захворювання. Встановлено, що рівень багатофункціонального гормону жирової тканини - лептину залежить від вмісту ВЖК, тригліцеридів і холестерину ліпопротеїдів високої густини, що є основою розладів регуляції метаболізму ліпідів, розвитку стеатогепатозу печінки. Додатково у хворих з вираженим ступенем абдомінального ожиріння зареєстровано достовірне підвищення рівня кортизолу сироватки крові, який інтенсифікує процеси ліполізу й опосердковано впливає на порушення функціональних змін печінки у хворих на ЦД II типу. Доведено доцільність використання базової терапії зі включенням симбіотику біфтопу й омега-3 поліненасичених жирних кислот (епадолу) у комплексній терапії хворих на ЦД II типу з наявністю стеатогепатозу з метою покращання компенсації вуглеводного та жирового обмінів. Завантажити Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-5 + Шифр НБУВ: РА362107
Рубрики:
|