Досліджено патогенетичні механізми пептичної виразки дванадцятипалої кишки з урахуванням психосоматичних порушень організму, запропоновано ефективні методи їх корекції. На 63-х щурах вивчено захисний ефект попередньої адаптації до стресорних впливів за експериментальної виразки шлунка, що запобігає деполімеризації білкововуглеводних компонентів слизового бар'єра, активації перекисного окиснення ліпідів і деструкції морфологічних структур слизової оболонки шлунка (СОШ). На підставі результатів клінічних досліджень на 127-ми хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки (ПВДК), асоційовану з Helicobacter pylori, доведено захисний ефект мелатоніну, який сприяє покращанню психосоматичного стану пацієнтів і позитивно впливає на патогенетичні механізми захворювання. Встановлено, що включення ребаміпіду до комплексної терапії ПВДК сприяє підвищенню резистентності слизового бар'єра гастродуоденальної зони та покращанню якості життя хворих.

  Завантажити