Удосконалено теорію та методологію підвищення ефективності САПР за рахунок синхронізації подій у підсистемах об'єкта проектування. Запропоновано модель зміни стану об'єктів проектування в часі за рахунок поширення поняття "подія як найменований стан" на екстремуми функцій стану. Вперше розроблено модель процесу синхронізації подій у підсистемах об'єкта проектування у вигляді фазових діаграм. Створено модель виникнення муар-ефекту, що полягає у врахуванні ймовірнісного характеру часу настання подій. Запропоновано новий показник нестабільності технологічного процесу - величину площі криволінійної фігури, що утворюється на діаграмі "проектований параметр - час настання події" взаємним перетинанням інтервалів ненульової ймовірності настання подій у підсистемах об'єкта, що проектується. Доведено, що функція залежності інтервалу десинхронізації за адаптивного синхронізуючого проектування від тривалості першої ітерації відбувається крізь мінімум.

  Завантажити