Досліджено питання діагностики, профілактики та лікування гнійного кокситу (ГК) у дітей раннього віку. Створено нову модель експериментального гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) проксимального відділу стегнової кістки, який переходить у катаральний коксит (КК), а потім - у гнійний (ГК). Одержано нові дані про патогенез ГК і розроблено заходи щодо його запобігання та лікування. Модифіковано робочу класифікацію ГГО проксимального відділу стегнової кістки та ГК. Створено алгоритм лікування ГК, адекватний встановленим порушенням гомеостазу та місцевому ураженню на підставі об'єктивних тестів клінічних, променевих, лабораторних, внутрішньокісткового та внутрішньосуглобового тисків і вимірювання pH, який включає антибактеріальну терапію, селективну деконтамінацію шкіри, слизових і кишечнику, імунокорекцію з антиоксидантною терапією на основі моніторингу імунобіологічної реактивності, метаболізму, показників мембранодеструктивних процесів. Загальне патогенетичне лікування доповнено місцевим з урахуванням результатів клініко-лабораторного та променевого моніторингу, відповідних об'єктивних тестів за принципом зворотного зв'язку. Обгрунтовано принципи фізіологічної фіксації кінцівок під контролем ультразвукового дослідження та вимірювання внутрішньосуглобового тиску (ВСТ), спрямованої на створення функціонального положення кінцівки з найменшим ВСТ у разі ГГО, КК і ГК у дітей раннього віку. Зроблено висновок, що застосування комплексу патогенетично спрямованих лікувальних і профілактичних заходів для лікування хворих на ГГО проксимального метаепіфіза стегнової кістки та ГК сприяє значному підвищенню відсотку видуження, запобігає переходу процесу в хронічну стадію, а також скороченню строків лікування та зменшенню кількості ортопедичних наслідків, які вимагають реабілітації, санаторного, ортопедичного та хірургічного лікування.

  Завантажити