Вивчено можливості використання просівних досліджень I триместру вагітності для прогнозування пізніших акушерських ускладнень. Розглянуто дані анамнестичної, двох- і тривимірної ехографії, доплерографії, лабораторних досліджень маркерів Pregnancy Associated Plasma Protein A (PAPP-A) і вільної beta-підодиниці хоріонічного гонадотропіну людини (beta-ХГЛ), а також результати імунологічних досліджень вагітних і патоморфологічних досліджень плацент, катамнезу щодо вагітностей і новонароджених. Не знайдено кореляції з товщиною комірцевого простору (КП) плода. Якщо відповідь імунної системи є достатньо активною, відбувається компенсаторна морфологічна перебудова плацент, шо нормалізує материнсько-плодовий кровоплин. Запропоновано календар просівних досліджень, який у всіх категоріях пацієнток дозволяє вчасно, з високою ефективністю знаходити переважну більшість можливих хромосомних аномалій, вад розвитку плодів, ознаки вірогідних пізніших акушерських ускладнень. Такий календар сприяє втіленню у життя підходу "плід як пацієнт", залученню до співпраці на допологовому етапі неонатологів і членів родини для оптимізації разом з акушерами-гінеколагами перинатальної допомоги дітям.

  Завантажити