Вивчено фортепіанну спадщину С. Боркевича у розмаїтті її жанрової палітри. Проаналізовано наукові джерела та музично-критичні матеріали, які містять відомості про композитора. Запропоновано періодизацію його творчості. Виявлено проблеми історіографічного характеру. У контексті зв'язку творчості митця з класико-романтичним мистецтвом і тональним мисленням розглянуто генезу його фортепіанного стилю. З урахуванням особливостей піаністичної мови та типу обраної композиції здійснено класифікацію циклів фортепіанних п'єс, що посідають центральне місце у доробку композитора. Розглянуто сонати та твори для фортепіано з оркестром, в яких С. Борткевич синтезує різні композиційні принципи. Зазначено, що вибірковий підхід митця до усталеного досвіду, навмисна гра у "стильову присутність" іншого автора за допомогою алюзій і цитат, а також прийом варіації образу підтверджують активність творчої позиції С. Борткевича й індивідуальне відображення класико-романтичної традиції.

  Завантажити