Розроблено рекомендації щодо вдосконалення діагностування первинної правошлуночкової серцевої недостатності, верифікованої за даними вивчення сироваткового рівня NT-proBNP у хворих з різними варіантами гемодинамічного перевантаження правого шлуночка (ПШ) на підставі оцінювання та порівняння особливостей клінічних проявів, змін на ЕКГ, толерантності до фізичного навантаження, ремоделювання та функції шлуночків серця, а також активності симпато-адреналової системи. Серед хворих з хронічним гемодинамічним перевантаженням ПШ частота первинної правошлуночкової серцевої недостатності за даними сироваткового вмісту NT-proBNP становить 78,7 % і у разі хронічного перевантаження опором є більшою, ніж у разі перевантаження об'ємом. Виявлено, що підвищений сироватковий рівень NT-proBNP у хворих з гемодинамічним перевантаженням ПШ асоціюється з порушенням функціонального стану, що відповідає III - IV функціональному класу за NYHA, клінічними ознаками стійкого венозного застою у великому колі кровообігу, ознаками гіпертрофії ПШ з систолічним перевантаженням на ЕКГ і зменшенням дистанції шестихвилинної ходьби. Для первинної правошлуночкової серцевої недостатності характерним є порушення вегетативного тонусу з переважанням впливу симпатичної ланки вегетативної нервової системи за даними варіабельності серцевого ритму та підвищення рівня норадреналіну. Найбільш інформативними критеріями діагностування первинної правошлуночкової серцевої недостатності у хворих з гемодинамічним перевантаженням ПШ є кінцеводіастолічний розмір ПШ понад 30 мм у парастернальному доступі і товщина його вільної стінки - понад 8 мм за даними ЕхоКГ.

  Завантажити