Досліджено особливості мовних засобів вираження авторської модальності в англійських сатиричних текстах двадцятого сторіччя. Авторська модальність такого тексту визначається як підвид текстової категорії модальності, яка виражає негативне суб'єктивно-оцінне ставлення автора до об'єкта соціальної значущості, що спричиняє його моральне приниження. За результатами дослідження мовних засобів вираження авторської модальності виявлено потенційні можливості елементів морфемного, морфологічного, лексичного та синтаксичного рівнів мови у процесі спільного функціонування, тобто у разі досягнення спільної семантичної мети - комунікативної інтенції автора сатиричного твору. Доведено, що авторська модальність такого твору може бути наведена функціонально-семантичним полем складної ієрархічної структури. Функціонально-семантичне поле авторської модальності представлене набором мікрополів, а саме: мікромолем "сатиричної характеризації персонажа / груп персонажів"; мікрополем "сатиричної характеризації явищ навколишньої дійсності (подій, фактів, географічних назв, історичних епох)". Розглянуто формування двох змістових варіантів авторської модальності: ситуаційного й асоціативного залежно від представлення особливої композиційної структури сатиричного текста. Увагу приділено феномену співвідношення різноманітних мовних одиниць з метою створення сатиричного ефекту.

  Завантажити