Вперше на експериментальній моделі паркінсоноподібного синдрому (ПС) і кріогенної травми мозку (КТМ) обгрунтовано доцільність введення клітин строми кісткового мозку (КСКМ), індукованих за нейрональним шляхом, з метою корекції рухових розладів. Вивчено ефективність застосування КСКМ, індукованих за нейрональним шляхом, у хворих на паркінсонізм. Розроблено принципи диференційованого лікування хворих з різними формами паркінсонізму. Виявлено, що у разі тремтливо-ригідної та ригідно-тремтливої форм паркінсонізму найбільш ефективними є кріоталамотомія та комбіноване лікування, зокрема, поєднання стереотаксичної кріоталамотомії з введенням у субталамічну ділянку КСКМ, індукованих за нейрональним шляхом. Встановлено, що у хворих з акінетико-ригідною формою паркінсонізму найбільш ефективним є введення ізольованих КСКМ, індукованих за нейрональним шляхом, в субталамічну ділянку. Вперше виявлено залежність між термінами відновлення рухових розладів, нормалізацією рівня вмісту дофаміну в структурах головного мозку та морфологічними змінами пересаджених клітинних трансплантатів ембріональних нервових клітин (ЕНК) у разі ПС. Встановлено залежність способів розподілу КСКМ, індукованих за нейрональним шляхом, від терміну та методу їх введення у разі ПС і КТМ. На моделях ПС і КТМ доведено, що застосування КСКМ, індукованих за нейрональним шляхом, є більш ефективним, ніж введення ЕНК за рахунок відсутності формування грубого кліального рубця у зоні введення стромальних клітин.

  Завантажити