Досліджено актуальну проблему клінічної урології - підвищення ефективності комплексного консервативного лікування хворих на уретеролітіаз. Повноту та час блоку нирки контрольовано шляхом кольорового доплерівського картування викидів сечі із вічок сечоводу. Доведено, що у хворих на уретеролітіаз під час блоку нирки розвивається порушення ниркової гемодинаміки, знижується азотовидільна й електроліторегулювальна функції нирки. У разі незадовільної мікроциркуляції нирки зафіксовано порушення рівноваги процесів вільнорадикального окиснення й антиоксидантної системи, що виявляється нагромадженням токсичних продуктів пероксидації: дієнових кон'югатів і малонових діальдегідів у мембранах клітин, сечі, пригніченням активності супероксиддисмутази та гіперактивацією каталази в крові. За даними радіоізотопного дослідження та доплероскопії судин нирок встановлено значне зниження всіх показників видільної функції блокованої нирки та підвищення індексів резистентності її судин. Розроблено та впроваджено методику комплексної консервативної терапії хворих на уретеролітіаз з використанням диклоберлу, фокусину, канефрону, крен-максу, антибіотиків, уросептиків, сечогінних трав і сеансів гіпербаричної оксигенації, в 69,3 % випадків зафікосовано самостійне відходження конкрементів, проти 35,6 % пацієнтів групи порівняння, для лікування яких використано традиційний метод. Доведено, що в процесі лікування уретеролітіазу курс консервативної терапії хворих з каменями сечоводів не повинен перевищувати 10 діб. Встановлено, що застосування розробленої методики консервативного лікування хворих з каменями сечоводів і сприяє більш повному та ранньому відновленню функціональних показників блокованої нирки.

  Завантажити