Вивчено патогенетичні основи розвитку надмірно сильної пологової діяльності (НСПД) і дискоординованої пологової діяльності (ДПД) і використання антагоністів кальцію (АК) для її корекції з використанням клініко-лабораторних, імунологічних, гормональних, інструментальних і статистичних методів. Установлено закономірності впливу АК за концентрацій, що блокують генерацію спонтанних скорочень, і ефективність застосування їх з метою нормалізації НСПД і ДПД. За результатами експериментальних досліджень доведено, що доза АК, необхідна для гальмування НСПД і ДПД, прямо пропорційна ступеня маткової активності, що доводить доцільність застосування АК для зменшення гіпертонусу міометрія, токоліза, за порушень скорочувальної діяльності матки за строків вагітності 37 - 38 тижнів у жінок, що мають фактори ризику за розвитком НСПД і ДПД - проведення їм допологової підготовки. Встановлено основні патогенетичні основи розвитку НСПД і ДПД на підставі вивчення плодово-плацентарної гемодинаміки, імунологічної адаптації організму роділлі, синтезу гормонів і біологічно активних речовин, що впливають на скорочувальну діяльність і енергетичний потенціал міометрія. Доведено, що застосування АК за умов НСПД І ДПД є раціональним методом терапії та профілактики народження дітей у стані помірної та тяжкої асфіксії, сприяє зниженню розвитку ускладнень у ранньому неонатальному періоді, підвищує кількість пологів через природні пологові шляхи, зменшує ймовірність оперативних втручань і ризик розвитку кровотечі за пологів у ранньому післяпологовому періоді.

  Завантажити