Наведено результати трирічних досліджень, проведених у західному Лісостепу, з метою вивчення закономірностей формування високопродуктивних бобово-злакових заходів для подовження довголіття бобових компонентів як фактора підвищення продуктивності лучних угідь і поліпшення якості трав'яних кормів. На темно-сірих опідзолених грунтах бобово-злаковий травостій літнього строку сівби за умов внесення одного глауконіту як джерела макро- та мікроелементів за дози 5 т/га забезпечив одержання 7,03 - 9,8 т/га сухої маси, у разі застосування еквівалентної кількості фосфорних і калійних добрив, мікроелементів і вапняку досягнуто вищої продуктивності (від 7,4 до 10,66 т/га сухого корму). На бобово-злаковому травостої весняного строку сівби найвищий приріст сухого корму (51,6 %) одержано від внесення фосфорно-калійних добрив. Інокуляція азотфіксувальними та фосформобілізувальними бактеріями насіння бобових трав дозволила збільшити приріст сухої маси на 8,8 % проти фосфорних і калійних добрив. Виявлено, що додаткове внесення суміші мікроелементів і вапняку зумовлює зростання врожаю сухої маси на 5,4 %, а застосування кальцієвмісних матеріалів сприяє збереженню високої частки бобових компонентів у травостої, що дало змогу в середньому за три роки досліджень замінити від 40,0 до 108,5 кг/га мінеральних добрив за двократного використання та від 32,9 до 139,6 кг/га - за трикратного. У разі інокуляції насіннєвого матеріалу комплексним біологічним добривом вапнування грунту та внесення стартового азоту, мікроелементів на фоні фосфорно-калійних добрив цей показник дорівнює 96,1 кг/га. Зазначено, що хімічний склад і поживність корму лучних травостоїв впродовж вегетаційного періоду відповідали зоотехнічним нормам годівлі сільськогосподарських тварин. Доцільність застосування розроблених заходів створення та використання бобово-злакових сінокісних травостоїв підтверджується високими показниками біоенергетичної та економічної ефективності.

  Завантажити