Проаналізовано краєзнавчий рух на Правобережній Україні 1920-х років - початку XXI ст., процес його інституціоналізації, роль Українського комітету краєзнавства в організаційно-методичному забезпеченні краєзнавства. Встановлено причини репресій, занепаду краєзнавчого руху в 1930-ті - на початку 1950-х рр., наслідки й уроки. Охарактеризовано поетапне з середини 1950-х рр. його відродження, каталізувальну роль багаторічної роботи над історією міст і сіл Української РСР, створеної у 1990 р. Всеукраїнської спілки краєзнавців на організаційне оформлення краєзнавчого руху доби незалежності України, посилення зв'язків з західною українською діаспорою стосовно питання історико-краєзнавчого вивчення макрорегіону. Висвітлено роль держави у стимулюванні краєзнавчого руху, його основні тенденції, проблеми. Сформульовано теоретичні положення, узагальнення, висновки, пропозиції.

  Завантажити