У контексті сучасного літературного джерелознавства та текстології вивчено епістолярій Лесі Українки. Висвітлено історію публікацій і збирання кореспонденцій поетеси від 1911 р. до сьогодення, з'ясовано її найважливіші етапи. Розглянуто питання пошуків епістолярних текстів у майбутньому та їх перспективи. Наведено результати звірки листів Лесі Українки, надрукованих у багатотомних наукових виданнях 1950 - 1970-х рр. У процесі дослідження до наукового обігу залучено уривки з епістолярних текстів письменниці, вилучених радянською цензурою під час підготовки до друку листів поетеси. З'ясовано причини використання купюр, а також вилучення окремих кореспонденцій Лесі Українки, які не ввійшли до 12-томного зібрання її творів 1975 - 1979 рр. На підставі архівних матеріалів здійснено їх текстологічний та історико-літературний коментарі. Проаналізовано редакторські правки, друкарські огріхи, знайдені в найповнішому виданні. Наведено докази систематичного порушення творчої волі автора та принципів сучасної текстології.

  Завантажити