Виявлено й обгрунтовано причини, умови та тенденції виокремлення камерної вокальної музики у зв'язку з проблемою виконавського розуміння. Визначено жанрову парадигму камерної вокальної музики як процесу та результату реалізації програмних функцій камерного вокального твору. Обгрунтовано категоріальний статус понять жанрової інтерференції та символічної програмності. Розкрито значення категорії інтерференції у теоретичному моделюванні камерної вокальної музики. Доведено значущість програмності як типологічної властивості камерно-вокальної музики, що зумовлює процес жанрової інтерференції. Зроблено музикознавчу спробу щодо типології програмності як фундаментальної властивості камерної вокальної музики. Завдяки визначенню головних жанрово-естетичних тендецій розвитку камерної вокальної музики від XIX до XX ст., драматизації та ліризації, обгрунтовано параметри взаємодії та зближення камерно-вокального циклу та камерної монологічної опери. Доведено правомірність методу контекстуального аналізу камерних творів О. Мессіана як адекватного символічній природі його музичної поетики.

  Завантажити