Проведено теоретико-емпіричний аналіз феномену схильності до самозмінювання, який розглянуто як складну багаторівневу властивість особистості. Із використанням континуально-ієрархічного підходу експліковано й описано психологічні складові схильності до самозмінювання. Як формально-динамічні складові виділено потребу в самозмінюванні, ініціативність, легкість, гнучкість, творчість та усталеність спрямованості на самозмінювання, широта поля його прояву. До якісних складових досліджуваної властивості віднесено відкритість новому досвіду, прийняття переживань самозмінювання, схильність до дій, спрямованих на його реалізацію, потреба аналізувати перебіг даного процесу та чутливість до його стимуляторів. Виявлено широкий спектр психологічних властивостей, з якими схильність до самозмінювання є закономірно пов'язаною. На підставі результатів якісного аналізу вивчено індивідульно-психологічні особливості схильності до самозмінювання, описано її типи за якісно-кількісним поєднанням складових і визначено особливості психологічних характеристик особистості, властивих кожному з них. Доведено, що схильність до самозмінювання має свою специфіку в осіб з різною емоційною диспозицією, що обумовлено закономірним відношенням між психічною активністю й емоційністю особистості та психологічною сутністю емоцій кожної модальності.

  Завантажити