Комплексно досліджено романістику англійського пізньоренесансного письменника Г. Робертса. На підставі аналізу поетики його творів з використанням новітніх методологій літературознавчого аналізу (рецептивної естетики, "нового історизму") показано, що автор віддає перевагу популярним літературним конвенціям, використовує стандартні технології зацікавлення читача та враховує неелітарність читацької аудиторії, смаки якої формувались під впливом творів більш талановитих письменників (Дж. Лілі, Ф. Сідні, Р. Грін, Т. Лодж). Доведено, що романи Г. Робертса належать до масової літератури. Автор уникає інтелектуалізму, складної проблематики та філософічності, не приділяє уваги художньо-естетичним аспектам, намагається грунтуватися на ефективності використання "літературних формул". Проведено комплексний аналіз романістики Г. Робертса у системі координат "формульної літератури", що дозволило висвітлити суголосність творчих пошуків цього літератора з запитами та смаками "нової" читацької аудиторії - представників третього стану єлизаветинського суспільства та сприяло уточненню уявлень про шляхи розвитку пізньоренесансної романістики.

  Завантажити