Досліджено основні підходи до вирішення проблеми статевого виховання школярів у вітчизняній педагогічній теорії та шкільній практиці 1920 - 1930-х рр. Проаналізовано вплив соціальних і політичних трансформацій на розвиток основних положень статевого виховання. Розкрито основні ідеї та педагогічні підходи до статевого виховання, висвітлено досвід їх реалізації у практичній діяльності школи, сім'ї, громадських організацій і дитячих об'єднань. З'ясовано, що О. Коллонтай, Н. Крупська, В. Ленін, А. Луначарський надавали перевагу соціально-класовим чинникам у статевому вихованні, визнавали пріоритетним соціальний аспект, а такі науковці, як Д. Азбукін, П. Блонський, Л. Виготський, А. Залкінд, М. Рубінштейн, Л. Сосюра обгрунтували необхідність поєднання соціального та біологічного чинників у процесі формування та розвитку особистості. Висвітлено погляди А. Залкінда щодо організації статевого виховання школярів на принципах системності, єдності навчання та виховання, урахування вікових особливостей розвитку дитини. Систематизовано напрями, форми та методи виховного впливу на формування статевої культури школярів у сім'ї, школі й піонерській організації у досліджуваний період.

  Завантажити