Досліджено особливості секреції вазопресину у хворих ішемічною хворобою серця (ІХС), проаналізовано його взаємозв'язок з активністю фактора Віллебранда (фВ). Обгрунтовано можливості медикаментозної корекції гіпервазопресинемії інгібітором ангіотензин-перетворювального фермента (АПФ) квинаприлом і блокатором рецепторів ангіотензина II (БРА) валсартаном. Виявлено, що концентрація вазопресину (ВП) у хворих стабільною стенокардією напруження та прогресуючою стенокардією значно перевищує аналогічний показник у здорових осіб, проте достовірних відмінностей рівнів ВП між групами зі стабільним і нестабільним перебігом ІХС не встановлено. Зафіксовано достовірну різницю концентрації ВП у сироватці крові хворих ІХС у підгрупах I - II та III - IV функціональних класів стенокардії, серцевої недостатності I та IIА стадій, а також у підгрупах з післяінфарктним кардіосклерозом і без нього. На підставі результатів кореляційного аналізу виявлено достовірний зворотний зв'язок між значенням фракції вигнання та рівнем ВП у хворих ІХС. Встановлено пряму залежність між активністю фВ і рівнем ВП у сироватці крові хворих ІХС. Обгрунтовано доцільність застосування інгібітора АПФ квинаприлу та БРА валсартану у хворих стабільною стенокардією з гіпервазопресинемією.

  Завантажити