Вивчено функціональний стан щитовидної (ЩЗ) та прищитовидних залоз та їх вплив на клініко-патогенетичні особливості перебігу гіпертонічної хвороби (ГХ). Визначено, що у патогенезі ГХ важливу роль відіграє дисфункція ЩЗ, спричинена йоддефіцитом, гіперсимпатикотонією, підвищеною екскрецією ванілін-мигалевої кислоти, безсимптомною гіперфункцією прищитовидних залоз і зміною кальцієво-фосфорних взаємовідносин. Установлено, що комплексне застосування калію йодиду та метопрололу у хворих на ГХ II ступеня забезпечує вирівнювання функції ЩЗ у різні періоди дня, сприяє нормалізації йодурії, зменшенню активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Під впливом амлодипіну та калію йодиду вірогідно знижується виділення паратгормону та кальцитоніну, нормалізуються рівні фосфатемії та кальцемії, що оптимально змінює добовий профіль артеріального тиску та структурно-функціональні зміни лівого шлуночка у хворих на ГХ.

  Завантажити