Розроблено методи підготовки базальтової сировини до вилучення саморідної міді та досліджено проблему комплексної переробки вміщувальних порід для їх подальшого раціонального використання на підставі аналізу структури, кількісного оцінювання вмісту й установлених закономірностей руйнування, класифікації та вилучення. Встановлено закономірності розподілу корисних компонентів в основних породах, що складають базальтовий масив. Досліджено закономірність тріщиноутворення в його масиві, особливості руйнування на дробильному устаткуванні та класифікації за крупністю з урахуванням процентного складу компонентів у кожному класі. Визначено параболічну залежність зростання тріщиноутворення у вибої за висотою уступу та відповідно величини у масиві, що є важливим для складання паспорту буропідривних робіт. Розглянуто та встановлено закономірності розподілу саморідної міді в різних класах крупності вміщувальних порід. З використанням методу спектрального аналізу визначено мінералогічний склад порід. Показано промислово доцільний вміст саморідної міді в базальті (0,43 %), у туфі (0,7 %) і лавобрекчії (1,74 до 5,0 %). За методом магнітної сепарації встановлено високу магнітну сприйнятливість складових базальтового масиву Рафалівського кар'єру. За цього базальт містить 55 %, лавобрекчія - 33 %, туф - 54 % магнітно-сприйнятливого продукту. Одержані результати свідчать про доцільність використання комплексної технології переробки базальтів. Відзначено, що базальт видобувають для одержання будівельного щебеню. З використанням моделі тріщинуватості уступу кар'єру розроблено методику прогнозування окремостей у вибої для Рафалівського базальтового кар'єру. Методику впроваджено для коригування паспорту буропідривних робіт. Розроблено методику визначення тріщиноутворення у трьох базальтових кар'єрах Рівненщини. Очікуваний економічний ефект від впровадження результатів роботи становить 297 тис. грн на рік.

  Завантажити