Вперше здійснено теоретичне обгрунтування та запропоновано напрями та сфери практичного застосування мобілізаційного механізму державного регулювання фінансових потоків у процесі інноваційно-інвестиційного відтворення, який базується на принципі їх самовідтворення. Розкрито сутність, цільову функцію, елементи, місію та сферу застосування такого механізму. Визначено місце системи державного регулювання фінансових потоків у загальній теорії систем, удосконалено підходи до формування інноваційно-інвестиційної парадигми державного управління. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення організаційно-функціональної схеми взаємодії органів державного управління, місцевого самоврядування та суб'єктів громадянського суспільства. Вивчено досвід розвинених країн світу з державного регулювання інноваційно-інвестиційного відтворення та перспективи інституціональних запозичень під час формування національної інноваційної системи. Визначено можливості бюджетного, податкового та кредитного регулювання фінансових потоків, що обслуговують інноваційні процеси. Розглянуто мобілізаційний механізм як засіб забезпечення державної стратегії входження України у світовий економічний простір, запропоновано складові такої стратегії й інструменти її реалізації.

  Завантажити