За допомогою узагальнених когерентних станів групи SU (3) побудовано квазікласичну теорію спінової динаміки для магнетика зі спіном S = 1 з урахуванням білінійної та біквадратичної взаємодії. В усіх фазових областях наявність біквадратичного обміну зумовлює існування особливих солітонних і магнонних збуджень, в яких середнє значення спіна на вузлі гратки (намагніченості) не змінюється за напрямком, проте змінюється за довжиною. Такі "поздовжні" збудження не існують у звичайних магнетиках, динаміка яких описується рівняннями Ландау - Ліфшиця, або гамільтоніаном Гейзенберга. Енергія таких солітонів за заданого значення імпульсу менша, ніж відповідна енергія магнона. Зроблено припущення, що солітонні збудження є більш енергетично вигідні за заданого імпульсу. У двовимірному магнетику з S = 1 існують топологічно нетривіальні солітонні стани з кінцевою енергією. Ці солітони зберігають топологічний заряд під час переходу від фази колінеарного нематика до феромагнетика та від антиферомагнетика до ортогонального нематика.

  Завантажити