Досліджено проблему пошуку нового метода корекції перименопаузальних порушень у жінок з метаболічними розладами, що запобігає розвитку тяжких клімактеричних і метаболічних ускладнень у постменопаузі. Встановлено, що поширеність метаболічних порушень у пацієнток з клімактеричним синдромом (КС) становить 33,1 %. У 37,6 % жінок з метаболічними розладами має місце тяжка форма КС за даними модифікованого менопаузального індексу. Ефективність традиційної терапії клімактеричних порушень у них удвічі нижче, ніж у жінок без метаболічних розладів. У жінок з КС і метаблічними ознаками має місце підвищення рівня тестостерону в крові на 60,1 %, тригліцеридів - на 38,7 %, холестерону крові - на 16,5 % і ліпопротеїдів низької щільності - на 16,9 % у порівнянні з жінками без метаболічних розладів. У 32,2 % пацієнток з комбінацією клімактеричних і метаболічних порушень має місце збільшення рівня тестостерону, у третини - вірогідне зниження індивідуальних рівнів ліпопротеїдів високої щільності нижче 1,1 ммоль/л, а у половини - збільшення рівнів тригліцеридів вище 1,7 ммоль/л у порівнянні з жінками без метаболічних порушень у перименопаузі. Виявлено, що у 50 % пацієнток з клімактеричними та метаболічними розладами рівень тиреотропного гормону підвищений у порівнянні з жінками без метаболічних порушень, що свідчить про наявність субклінічного гіпотериозу. Відзначено, що використання нового методу індивідуалізованої корекції перименопаузальних порушень на підставі виявлення змін у ліпідному спектрі крові дозволяє знизити клімактеричні та метаболічні ускладнення у пацієнток у постменопаузі. Застосування замісної гормональної терапії з метаболічно активним прогестероном у жінок з клімактеричними та метаболічними порушеннями дозволило полегшити стан клімаксу на 53,6 % у перименопаузі та 57,8 % - у постменопаузі.

  Завантажити