Уперше у вітчизняному музикознавстві аргументовано вирішено питання про історичну роль і місце С. Смоленського в новому напрямі в російській духовній музиці. Проаналізовано всі доступні перекладення в оригінальний твір композитора, призначені для церковно-співочого виконання. На основі дослідницьких праць С. Смоленського-медієвіста узагальнено створену ним нову концепцію вітчизняного богослужбового музичного мистецтва. На підставі результатів вивчення документальних і наукових джерел виявлено головні характеристики виконавської та просвітницької діяльності вченого-музиканта. Визначено принципи педагогічної реформи С. Смоленського, проведеної ним у Московському Синодальному училищі церковного співу. Запропоновано наукові положення у контексті розвитку російської медієвістики та композиторської творчості у галузі культової музики.

  Завантажити