Встановлено взаємозв'язок між дослідженням достатніх критеріїв стійкості взаємодії нескінченних систем та класичною теорією мінімізуючих мір у теорії потенціалу. Проведено огляд основних результатів у сучасній теорії потенціалу. Одержано нові достатні критерії стійкості, надстійкості та посиленої надстійкості для взаємодії, що визначається двочастинковим потенціалом. Установлено точні значення констант та їх залежності від параметрів, що характеризують потенціал взаємодії. Одержано достатній критерій стійкості, надстійкості та посиленої надстійкості у випадку багаточастинкової взаємодії. Проаналізовано приклад сім'ї багаточастинкових потенціалів, яка визначає надстійку взаємодію та має безпосереднє застосування в молекулярній фізиці. Введено принципово нове поняття квазігратчастої апроксимації неперервних систем для тиску, кореляційних функцій в обмеженому об'ємі та кореляційних функцій нескінченних систем. Доведено, що за умови посиленої надстійкості взаємодії ці нові введені функції з будь-яким ступенем точності наближають класичні тиск, кореляційні функції в обмеженому об'ємі та кореляційні функції нескінченних систем (останній результат - лише для достатньо малих значень хімічної активності z).

  Завантажити