Визначено вплив кількості каталізатора, полярності реакційного середовища, нуклеофільності введеного аніона, співвідношення реагентів, порядку їх введення на проходження основної реакції - аніонарилювання та побічної - утворення галогено- та тіоціанато (ізотіоціанато) аренів. Показано, що найефективнішим арилюючим реагентом за класичних умов реакції аніонарилювання похідних пропену є 1-арил-3,3-диметил-1-триазени. Зазначено, що тетрафлуороборати арилдіазонію є ефективнішими, ніж в даному плані ніж галогеніди. Доведено, що введення алкільних груп у різні положення апільного фрагменту не впливає на регіоселективність вивчених реакцій та прояв амбідентності тіоціантної групи в основній реакції. Розроблено препаративні методики одержання продуктів хлоро-(бромо, тіоціанато)арилювання вказаних насичених сполук. Досліджено антибактеріальні й антигрибкові властивості синтезованих сполук, встановлено зв'язок між їх структурою й антимікробною активністю. Проаналізовано, що найбільш активними виявились продукти бромо- і тіоціанатоарилювання 3-хлоро-1-бутену і транс-4-хлоро-2-бутену.

  Завантажити