Визначено, що гідрогелеві матриці на основі акрилових мономерів, характерною ознакою яких є наявність локальних об'ємів, спроможних виконувати функції своєрідних нанореакторів щодо інкорпорованих прекурсорів (наприклад, гідроксипатиту), були використані в різних консистентних станах для одержання нового композитного матеріалу. Зазначено, що сумарний вміст зшитого полімеру в гідрогелях варіювався в діапазоні 5 - 50 %, а концентрація зшивального агенту - 0,01 - 1 %. А також, що гелеутворення відбувалося за умов кімнатної температури, ініціювання полімеризації здійснювалося з використанням окиснювально-відновної системи.

  Завантажити