Мета дослідження - розробка цілісної моделі української науки як соціокультурного феномена та вивчення особливостей наукової діяльності в ході соціокультурних трансформацій. Уперше у вітчизняній соціології виявлено переваги інкубаційної моделі розвитку української науки у порівнянні з імітаційною та інноваційною та розглянуто основні заходи, що сприятимуть швидкому втіленню основних принципів даної моделі розвитку науково-технологічної сфери в Україні. Уперше системно обгрунтовано положення про те, що вікові, гендерні, мотиваційні та стратифікаційні аспекти наукової діяльності дають можливість аналізувати процес продукування наукового знання зсередини (наукова лабораторія, науково-дослідний інститут, викладацький колектив тощо). Набули подальшого розвитку пояснення взаємовідносин всередині спільноти учених впливом як суб'єктивних факторів (психологічних особливостей кожного члена спільноти), так і об'єктивних (взаємодії ціннісних орієнтацій науковців та моральних норм сучасного суспільства). Удосконалено роль соціального інтелекту як сукупного творчого потенціалу суспільства, що значною мірою впливає на прийняття громадськістю будь-яких наукових відкриттів.

  Завантажити