Досліджено специфіку діалогічних та ігрових проявів у скрипкових концертах XX ст. Концерти для скрипки з оркестром К. Шимановського, Б. Бартока, І. Стравінського, Д. Шостаковича, Є. Станковича та М. Скорика розглянуто у контексті актуальних для естетичної та культурознавчої думки XX ст. питань музичного діалогу та музичної гри. Музичний матеріал вивчено у контексті втілення специфічних особливостей жанру концерту в конкретних музичних творах, найбільш характерних стильових рис і комплексів засобів музичної виразності. Музикознавчий аналіз дозволяє зробити висновки про сутність понять "діалогічність", "концертність" і "ігрова складова" в музиці, а також про взаємозв'язки, що існують між ними.

  Завантажити