Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено можливість одержання складеної шиберної плити з безвипальною мулітокорундовою основою та випаленим корундовим або периклазованою вкладкою. Запропоновано методику та побудовано модель зміни фазового складу в перетині периклазовий вогнетрив - металургійний шлак. Доведено, що введення модифікувальних домішок у тонкомолоту складову вогнетривкої шихти у процесі виробництва корундових (периклазових) вкладок обумовлює утворення твердих розчинів ізовалентного та неізовалентного типу й істотно зменшує температуру спікання виробів. Визначено оптимальну кількість модифікувальних домішок: для периклазових вогнетривів - 0,3 мас.% ільменіту; для корундових - 0,5 мас.% рутилу. Досліджено комплексний вплив органічних і фосфатвмісних зв'язків на властивості безвипальної основи, встановлено порядок їх введення у шихту: поліфосфат натрію, алюмохромфосфатна зв'язка, лігносульфонат технічний.

  Завантажити