Досліджено правову природу та правові ознаки поняття межування земель, визначено місце його правового регулювання в системі сучасного земельного права. На підставі аналізу норм законодавства України доведено, що правове регулювання межування земель є правовим субінститутом правового інституту землеустрою, який характеризується системою норм права, що за допомогою галузевих імперативного та диспозитовного методів правового регулювання впливає на земельно-межові відносини, тобто, відносини, що опосередковують діяльність правосуб'єктних осіб з визначення (проектування, встановлення, зміни, відновлення) й оформлення меж земельного простору, та забезпечує взаємозв'язок правового інституту землеустрою з інститутами права власності на землю, права користування землею та правового регулювання управління в галузі використання й охорони земель. На підставі дослідження земельно-межового законодавства України визначено особливості правового регулювання межування земель з метою забезпечення потреб держави у територіально-просторовій організації, суспільства у сфері національної безпеки, а також фізичних і юридичних осіб у земельних ресурсах.

  Завантажити