Розглянуто особливості структуралістського, функціонального та системного підходів щодо аналізу соціальної структури суспільства. Розкрито поняття соціальної диференціації - розчленування суспільного організму або його частини на взаємопов'язані елементи. Системна методологія збагатила структурно-функціональний підхід розгляду диференціації новою пізнавальною специфікою. За нею суспільство є саморегульованою системою, що має здатність до цілепокладання і виконує функцію поділу видів діяльності, ролей, груп, що є необхідними для самозбереження системи. Охарактеризовано наслідки та форми диференціації, однією з яких є стратифікація. Висвітлено особливості еволюційних змін у громадській свідомості в період трансформаційних процесів, визначено нові орієнтири соціального управління на мікро- та макроекономічному рівнях, пов'язані з регулюванням процесами диференціації в суспільстві.

  Завантажити