Визначено клініко-патогенетичні особливості та диференційно-діагностичні критерії ендокринопатій, що супроводжуються полікістозом яєчників (ПКЯ). На підставі соматогенетичного дослідження з синдромологічним аналізом виділено синдром Штейна - Левенталя і 7-ми різних за патогенезом симптомокомплексів зі вторинним ПКЯ. П'ять з них (некласичні форми природженої дисфункції кори надниркових залоз, 2 варіанти симптомокомплексу гіперкортицизму з нейрокутанеальними проявами, симптомокомплекс, подібний синдрому Морганьї - Мореля - Стюарта і симптомокомплекс з недиференційованим дизрафичним статусом) віднесені до генетично детермінованих захворювань, питома вага яких в структурі виділених ендокринопатій складає 64 %. Відзначено переважну роль спадкової патології сполучної тканини у формуванні фенотипу хворих з некласичною формою природженої дисфункції кори надниркових залоз. Встановлено наявність у складі симптомокомплексів гіперкортицизму з нейрокутанеальними проявами хворих з первинною патологією кори надниркових залоз, а також схожість вказаних симптомокомплексів з факоматозами і синдромом Карнея. Розглянуто клінічні та гормональні особливості синдрому первинного гіперпролактинемічного гіпогонадизму у порівнянні з іншими ендокринопатіями з ПКЯ. Визначено діагностичні ознаки кожного з виділених варіантів ендокринопатій, на основі яких розроблено алгоритм їх диференціального діагнозу. Доведено, що лише 49,6 % хворих з ПКЯ мають ознаки метаболічного синдрому, що визначає адекватні підходи до використання інсуліносенсітайзерів. Запропоновано диференційовані підходи щодо консервативної терапії хворих з вторинним ПКЯ, що грунтуються на оцінці патогенетичних механізмів розвитку ендокринопатій, а також характеру гормональних і метаболічних порушень.

  Завантажити