Проаналізовано суспільно детерміновані причини об'єктивної необхідності організаційно-творчих та управлінських змін у діяльності театральних установ наприкінці 1980-х - на початку 1990-х рр на підставі аналізу стану театральної справи в Україні у даний період. Розкрито зміст і цільове призначення загальнодержавної театральної реформи. На прикладі діяльності державних театральних установ і театрів-студій доведено позитивний вплив театральної реформи початку 1990-х років та періоду "перебудови" на активізацію театрального життя, розвиток його багатовекторних художньо-творчих, експериментально-організаційних і господарчо-управлінських новацій. Узагальнено досвід управлінських структур і державного адміністрування, визначено ефективність впливу даних структур на активізацію художньо-творчої діяльності театральних установ, розширення їх повноважень щодо самостійного організаційного, репертуарного та господарчо-фінансового забезпечення. Проведено порівняльний аналіз дієвості систем державного управління київськими театральними закладами у початковий період проведення театральної реформи та на її сучасному етапі, визначено їх позитивні та негативні риси. Узагальнено досвід діяльності театральних установ за умов впровадження різних механізмів адміністративного регулювання. Доведено, що процес оптимізації системи адміністрування театральних установ має безперервний характер і потребує подальшого удосконалення та перебудови з урахуванням змін загальнодержавного устрою. Розкрито можливості ефективного застосування позитивного досвіду художньо-творчої, управлінської та господарської діяльності на міжгалузевому рівні, розроблено механізми його розгалуження. Розкрито нову роль реклами у сфері театральної діяльності, проаналізовано вплив громадських зв'язків на подальше зростання громадської значущості театрального мистецтва у контексті сучасних суспільних трансформацій.

  Завантажити