Вперше у вітчизняному літературознавстві здійснено комплексний аналіз романістики австрійського письменника ХХ ст. Г. Броха, яку розглянуто в контексті формування та розвитку поетики західноєвропейського модерністського роману (А. Жід, М. Пруст, Дж. Джойс, Р. Музіль). На прикладі трилогії "Сновиди" та роману "Безневинні" досліджено особливості творчої реалізації брохівської концепції "поліісторичного роману", наголошено на амбівалентності як основному художньому принципі письменника в цих творах. У процесі аналізу роману "Чари" виявлено засоби модернізації міфологічного матеріалу: політизація міфу, введення екзистенціалістської проблематики, "ліризація" оповіді. Новаторство Г. Броха як історичного романіста полягає у синтезі досягнень модернізму, поєднанні внутрішнього монологу з потоком історії (роман "Смерть Вергилія").

  Завантажити