Висвітлено діалогічні процеси на репродуктивно-історичному, етно-психологічному, асоціативно-алюзивному рівнях, що відкриває нові аспекти вивчення камерно-вокальних творів як соціально-комунікативного жанру. Зазначено, що такий підхід надає можливість виділити камерно-вокальні твори на перекладені тексти в окрему галузь камерно-вокальної музики, що має певні засоби смислоутворення та циклізації. Акцентовано увагу на аналізі камерно-вокальних циклів, що взагалі ще не мали аналітичного розгляду. Розглянуто значення феномену художнього діалогу в розвитку камерно-вокального жанру в ХХ ст. і окреслено перспективу його функціонування в ХХІ ст.

  Завантажити