Досліджено історико-педагогічний аспект розвитку цільового компонента навчання іноземних мов у вітчизняній школі у 1930-х рр. - на початку XXI ст. На підставі аналізу науково-педагогічної, методичної літератури й офіційних документів визначено основні етапи, особливості та тенденції розвитку цілей навчання іноземної мови у контексті формування змісту вітчизняної шкільної освіти у досліджуваний період. Виявлено корелювання змісту іншомовної освіти та цілей навчання іноземних мов. Проаналізовано особливості розвитку змісту загальної середньої освіти у період 1930-х рр. - на початку XXI ст. Розкрито сутність традиційних цілей навчання іноземних мов і поширених у загальноєвропейській мовній освіті компетенцій, які формують міжкультурну комунікативну компетентність учня. Науково обгрунтовано доцільність виділення цільового компонента навчання іноземних мов у межах компетентністної освітньої парадигми. Розглянуто термінологічно-категоріальний апарат дослідження, проаналізовано його розвиток у 1930-х рр. - на початку XXI ст. Наведено рекомендації щодо використання історичного досвіду розвитку цілей навчання іноземних мов у процесі формування сучасного змісту іношомовної освіти.

  Завантажити