Встановлено, що іонізуюча радіація та важкі метали за умов тривалого впливу викликають суттєве пригнічення активності компонентів антиоксидантного захисту в усіх досліджуваних відділах мозку. Обгрунтовано, що за значеннями загальної антиокислювальної активності серед структур мозку найбільш резистентною до впливу опромінення виявилась кора головного мозку, а серед внутрішніх органів - серце, а під дією важких металів більшого ураження зазнала печінка. Висвітлено, що тривалий комбінований вплив застосованих радіаційно-хімічних чинників на антиоксидантну систему досліджуваних тканин не характеризується адитивністю ефектів цих чинників, а відображує складний характер взаємодії між процесами, що формують відповідну реакцію організму на дію факторів різної природи. Визначено, що під дією опромінення та солей важких металів зміни показників антиоксидантної активності у тканинах внутрішніх органів найбільше корелюють з такими у корі та підкорковому відділі головного мозку. Виявлено, що застосування бджолиного обніжжя в контексті окремого та комбінованого тривалого впливу радіаційно-хімічних чинників призводило до наближення антиоксидантної активності в усіх досліджуваних органах і відділах головного мозку щурів до контрольних значень.

  Завантажити