Досліджено зміни мелатонінтвірної функції епіфізу (МФЕ) у хворих похилого віку на гіпертонічну хворобу (ГХ) та з'ясувано ефективність застосування мелатоніну. Встановлено, що у порівнянні зі здоровими людьми похилого віку, у хворих на ГХ ІІ ступеня нічна екскрекція 6-гідроксиметалатонінсульфат (6-ГМС) знижена на 26,5 %, що свідчить про фукціональну недостатність епіфіза, яка зростає зі збільшенням ступеня артеріальної гіпертензії (АГ) та більш виражена у хворих з добовим профілем артеріального тиску (АТ) "non-dipper". Виявлено, що застосування мелатоніну (1,5 - 3 мг) протягом чотирьох тижнів зумовлює зменшення проявів порушень сну у 75 % хворих і паралельно призводить до зниження АТ до цільового рівня у 52 % хворих з І ступенем АГ, а також до покращання добового профілю АТ. Встановлено сприятливий вплив мелатоніну на функцію ендотелію та показники автономної нервової регуляції серцево-судинної системи (ССС), показники ліпідного та вуглеводного обміну. Визначено, що мелатонін у складі комбінованого лікування поряд з покращанням сну посилює антигіпертензивний ефект лізиноприлу у хворих з ІІ ступенем АГ, а також покращує у них добовий профіль АТ.

  Завантажити

Висвітлено теоретико-методологічні закономірності формування сучасного соціально-екологічного стану великих міст. Обгрунтовано концепцію соціоприродного розвитку території великого міста, яка становить сукупність закономірностей щодо уявлення про нього як соціально-екологічну систему, що розвивається в напрямку деструктивності життєвого середовища, підвищення структурної невпорядкованості та втрати системних ознак, а також переводить систему міста до стану динамічної рівноваги із суспільним впливом, коли її елементи безпосередньо реагують на цей вплив і формують сценарій розвитку. Показано необхідність запровадження нових концептуальних підходів до проблеми "суспільство - природа" на основі соціально-екологічної теорії взаємодії суспільства та природи, теоретичних і методологічних засад конструктивної географії та запропоновано відповідні концептуальні напрацювання. Проаналізовано вплив суспільства на природу Львова протягом XX ст., розкрито його залежність від господарських чинників, а також конструктивно-географічні та соціально-екологічні особливості цього впливу.

  Завантажити