Вперше проведено порівняльне вивчення відповідності показників робочої довжини зубів, визначених різними методами (тактильним, електронним і рентгенологічним), анатомічній робочій довжині у зубах з різним початковим клінічним станом. Доведено, що збіг електронного та ренгенологічного показників робочої довжини залежить від діагнозу та достовірно частіше зустрічається у разі пульпіту. Встановлено, що найбільш сприятливий результат ендодонтичного лікування у зубах з життєздатною пульпою спостерігається у разі препарування на робочу довжину, визначену тактильним методом. Виявлено, що препарування на електронну робочу довжину частіше призводить до найближчих ускладеннь і гірших віддалених результатів. Вперше виявлено, що невідповідність показників робочої довжини зуба, визначеною тактильним, рентгенологічним та електронним методами, у зубах з життєздатною або некротизованою пульпою, визначається станом апікальної констрикції. Встановлено, що у разі зруйнованої апікальної констрикції електронна робоча довжина істотно менше рентгенологічної, а в зубах з життєздатною пульпою й у разі періодонтитів зі збереженою апікальною констрикцією має місце практичного повний збіг цих діагностичних показників. Вперше виявлено, що у зубах, в яких апікальна констрикція визначається, співвідношення електронної та рентгенологічної робочої довжини має різний характер. Запропоновано апікальну констрикцію розглядати як частково зруйновану, якщо електронна робоча довжина менше рентгенології. Вперше встановлено, що препарування кореневих каналів на робочу довжину, визначену електронним методом, у зубах зі зруйнованою апікальною констрикцією призводить до гірших віддалених результатів лікування. Розроблено комбінований метод визначення апікальної межі препарування кореневих каналів з використанням різних способів визначення робочої довжини.

  Завантажити

Визначено категоріальний статус меліоративно-емотивного оцінювання фразеологічного значення у сучасній німецькій мові. Встановлено характер взаємовідносин раціонального й емоційного, меліоративного та пейоративного елементів в утворенні фразеологічної семантики. Виявлено особливості характеру й основні види оцінної структури меліоративно-емотивного оцінного компонента. Визначено основні семантичні механізми утворення меліоративно-емотивного оцінного компонента фразеологічних одиниць. Окреслено корпус меліоративно-емотивних оцінних фразеологізмів сучасної німецької мови. Проаналізовано особливості реалізації позитивно-емотивного оцінного компонента фразеологічної семантики у текстах художньої літератури.

  Завантажити