Розраховано константи швидкості розчинення проб і описано кінетику мінералізації фракцій крові з використанням дії ультразвуку. Розглянуто прискорювальну дію УЗ на мінералізацію м'яких біомедичних зразків, встановлено її оптимальні параметри (інтенсивність 1,3 Вт/<$Eсм sup 2>, частота 22 кГц, час 5 - 7 хв.). Розроблено схеми експресної пробопідготовки з використанням ультразвуку на стадії мінералізації та на її основі запропоновано методики визначення деяких металів в пробах, зокрема, плазми й еритроцитів крові, тканин легенів. Встановлено, що використання короткочасної дії ультразвуку невеликої інтенсивності та частоти видаляє усі види забруднення з поверхні біомедичних зразків без руйнування поверхневих шарів проб. Використання мікрохвильового випромінювання під час проведення сушки зразків дозволило скоротити час їх аналізу. Математичний опис кінетики сушки показує, що у разі виділення зовнішньої вологи з поверхні проб процес відбувається за рахунок внутрішньої вологи волосся, в їх поверхні відкриваються нові канали, що прискорює подальший процес мінералізації. Запропонована методика з поетапним використанням ультразвукового та мікрохвильового випромінювання у разі пробопідготовки твердих біомедичних зразків дозволяє забезпечити ефективне проведення аналізу методами атомно-адсорбційної й атомно-емісійної спектроскопії.

  Завантажити

Розроблено методи оцінювання ефективності функціонування систем протиаварійного захисту вугільних шахт. На підставі встановлених закономірностей зміни прогнозного часу виявлення екзогенної пожежі з урахуванням неявного дублювання датчиків пожежі та повноти виявлення її осередків у межах аварійної дільниці розроблено метод оцінювання ефективності існуючих засобів виявлення виникнення екзогенної пожежі. На підставі визначених закономірностей тривалості евакуації людей з урахуванням ергономічності маршруту, циклічної дії та місткості засобів евакуації розроблено метод побудови маршрутів аварійної евакуації гірників з аварійної та загрозливих дільниць шахти. Запропоновано критерій оцінювання ефективності системи протиаварійного захисту. З метою підвищення її дієвості обгрунтовано необхідність удосконалення процесу виявлення осердку аварії, яка виникла, та більш обгрунтованого сповіщення гірничого диспетчера про місце та час виникнення пожежі й оперативного обмеження зон загазування шахтної вентиляції мережі продуктами горіння; проведення перевірки правильності здійснення аварійної евакуації гірників. Показано, що впровадження запропонованих методів сприяє зменшенню витрат на реалізацію плану ліквідації аварії, покращанню умов застосування засобів протиаварійного захисту з метою вирішення його першочергових задач. Розроблено та впроваджено на шахтах вугільної галузі рекомендації щодо удосконалення системи протиаварійного захисту.

  Завантажити