Вперше обгрунтовано новий спосіб концентрації ротавірусів (РВ) з води з використанням штучно синтезованого та стандартизованого сорбенту гідрогелю метилкремнієвої кислоти (ГГМКК) вітчизняного виробництва "Креома-Фарм". За експерименталних умов вивчено основні чинники впливу на процеси адсорбції й елюції РВ людини та тварин, встановлено високу адсорбційну активність ГГМКК стосовно РВ людини, визначено оптимальні параметри ефективної адсорбції та найбільш сприятливі умови елюції РВ людини та тварин. Показано, що запропонований спосіб дозволяє досягти 500-кратної концентрації РВ з проб води. Вперше на підставі результатів польових порівняльних досліджень, проведених на території 20-ти областей України, доведено високу ефективність способу концентрації РВ на основі ГГМКК з води різного виду водокористування та ступеня забруднення. Вперше розроблено схеми й алгоритми санітарно-вірусологічного дослідження на РВ людини питної води, води поверхневих (відкритих) і підземнх водоймищ, стічних вод. Одержано нові дані порівняльних досліджень ефективності виявлення РВ людини у пробах води та запропоновано нові методичні підходи щодо індикації збудника з застосуванням простих/швидких тестів. Удосконалено методи виділення й ідентифікації РВ людини у перещеплюваних культурах клітин. Проведено комплексне дослідження ролі ротавірусних інфекцій у структурі гострих кишкових інфекцій (ГКІ) у шести містах різних регіонів України (Київ, Львів, Одеса, Суми, Харків та Чернігів). Встановлено питому вагу ротавірусних гастроентеритів серед випадків ГКІ, розкрито особливості вікового та сезонного поширення РВ. Вперше проведено молекулярно-генетичне дослідження РВ, поширених на території України. Виявлено генотипи Р[8]G1, Р[8]G2, Р[8]G3, Р[8]G4, Р[4]G2 РВ серологічної групи А. Проведено порівняльний генетичний аналіз циркулюючих [Р]G генотипів РВ. Вперше встановлено домінуючу циркуляцію РВ Р[8]G1 - Р[8]G4 генотипів і рідкісного генотипу Р[8]G9, що визначається переважно у Бразилії.

  Завантажити

Досліджено ранній етап розвитку медієвістики в Україні. Обгрунтовано концепцію зародження та становлення медієвістики, проблеми якої досліджувалися в епоху розквіту історичної думки з урахуванням актуальності цивілізаційних проблем. На підставі вивчення середньовічних джерел, джерел з історії медієвістики, наукової літератури розглянуто періодизацію, центри медієвістики в Україні, процес підготовки кадрів, теоретичні та конкретно-історичні підходи до ключових питань історії західноєвропейського, слов'янського, візантійського середньовіччя. Виявлено високий ступінь відповідності висновків медієвістів України змісту середньовічного наративу, розкрито переважно антизахідний характер їх цивілізаційних моделей. Спростовано існуюче уявлення про медієвістику як про "чисту" науку, встановлено значний вплив на неї суспільно-політичних та ідеологічних факторів. Дореволюційну медієвістику України розглянуто як важливу складову загальноросійської та європейської історичної думки.

  Завантажити