Розроблено методологію вивчення інституту як взаємопов'язаних складових, зокрема, теоретичної, функціональної, ресурсної, оціночної. Виявлено основні тенденції розвитку інститутів публічної самоврядної влади в Україні. Висвітлено стратегічні перспективи розвитку моделі самоврядної влади та доведено необхідність інституціоналізації громадської участі. Проведено моніторинг кількісних і якісних вимірів стану кадрового забезпечення органах місцевого самоврядування (ОМС), що засвідчує неможливість надання ними якісних послуг, зумовленої колосальним дефіцитом професійного кадрового ресурсу. Обгрунтовано необхідність зміни парадигми служби в ОМС у системі публічної служби. Аргументовано необхідність удосконалення виборчого інструментарію, легітимації інституту заступництва посадових осіб, інституту муніципального банкрутства, інституту муніципального омбудсмана, інституту кооперації територіальних громад у сфері місцевого самоврядування. Апробовано антикорупційне дослідження технології стандартизації у галузі публічної етики на місцевому рівні, що базується на розробленні муніципальних кодексів. Узагальнено досвід інституціоналізації публічної самоврядної влади зарубіжних держав і вказано можливості його застосування в Україні.

  Завантажити