Удосконалено методичні підходи до оцінки ефективності інститутів сталого розвитку, які на відміну від традиційних, ураховують екологічні цілі та надають можливість застосовувати інструменти організаційно-економічного характеру для формування еколого-орієнтованої економічної політики з урахуванням рівня розвиненості й ефективності інститутів екологічно сталого розвитку. Виявлено особливості формування інституційних механізмів сталого розвитку залежно від рівня розвиненості й ефективності інститутів екологічно сталого розвитку. Розроблено науково-методичний підхід до обгрунтування інституційних рішень у сфері природокористування, що базується на врахуванні завданих і відвернених збитків довкіллю, які зумовлені прийняттям інституційного рішення. Проведено апробацію зазначеного підходу на прикладі обгрунтування інституційного рішення з приводу зміни цільового призначення зони зелених насаджень у Сумах.

  Завантажити