Визначено, що школи на Півдні України розвивалися на початку ХІХ ст. у контексті швидкого соціально-економічного прогресу краю, що породив значний попит на освітні послуги. Встановлено, що заснування Ришельєвського ліцею в 1817 р. було обумовлено попитом на освітні послуги з боку елітарних верств суспільства, для яких була привабливою модель класичної освіти та релігійного виховання, запропонована французьким емігрантом абатом Д.Ш. Ніколем, який став першим директором ліцею. Доведено, що з часу заснування ліцей є полем ідеологічної боротьби між прихильниками та супротивниками тієї реакційної політики в галузі освіти, яку проводило на межі 1810-х - 1820-х рр. ХІХ ст. Міністерство духовних справ і народної освіти, що істотно ускладнило становлення ліцею, не даючи визріти в ньому певній системі освітніх традицій. З'ясовано, що соціальні запити у південноукраїнському регіоні на фахівців у різних сферах державного управління й економіки зумовили перетворення ліцею на ВНЗ, що остаточно закріпив його статус 1837 р.

  Завантажити