Вперше розглянуто концепцію екологічної саморегуляції паразитоценотичних угруповань, що функціонують у межах єдиного біоценотичного комплексу. Визначено еколого-епізоотичні закономірності формування та функціонування найбільш поширених і небезпечних природно-осередкових інфекційних нозоформ. Обгрунтовано поняття вторинних осередків інфекцій, як сукупності популяцій різних видів біоти, взаємодія яких спрямована до досягнення стану системної рівноваги. Вивчено механізми явища виникнення та наступної самоелімінації спалахового розмноження гризунів, як органічної реакції енергетично дестабілізованих степових екосистем на деструктивну дію комплексу природних і антропогенних факторів.

  Завантажити